День пам’яті жертв Голодомору – Презентація

День пам’яті жертв голодомору — важлива дата для збереження історичної пам’яті українського народу та осмислення трагедії Голодомору 1932–1933 років. Цей тематичний комплект (презентація + роздаткові матеріали) допоможе провести урок пам’яті, виховну годину, класну годину або тематичний захід у школі, використовуючи не лише презентацію, а й готові матеріали для роботи з учнями.

Основою набору є презентація до Дня пам’яті жертв Голодомору, доповнена робочим аркушем, плакатом для друку на А2, наклейками, браслетами пам’яті, закладками для книг, сертифікатом та додатковими матеріалами для поширення. Такий формат дозволяє не обмежуватися переглядом слайдів, а створити цілісний захід, під час якого учні можуть дізнатися історичні факти, виконати завдання, поговорити про пам’ять і сформулювати власне ставлення до збереження історичної правди.

День пам’яті жертв голодоморів: дата та значення

В Україні День пам’яті жертв голодоморів щороку вшановують у четверту суботу листопада. У 2026 році ця пам’ятна дата припадає на 28 листопада. Разом із Голодомором 1932–1933 років у державній політиці пам’яті згадуються також масові штучні голоди 1921–1923 та 1946–1947 років.

Саме тому День пам’яті жертв голодомору 2026 — актуальна тема для шкільних заходів, уроків історії, громадянської освіти, виховних годин та тематичних занять.

Матеріали допомагають побудувати розмову з учнями навколо понять правда, пам’ять, гідність, історія та відповідальність.

Голодомор 1932–1933 років: історія, яку важливо пам’ятати

Центральною темою презентації є Голодомор 1932–1933 років — одна з найтрагічніших сторінок української історії.

У матеріалах використано образи свічки пам’яті, колосків, чорно-білих історичних фотографій, меморіальних образів, української символіки та написів, що наголошують на необхідності пам’ятати минуле.

Окремі слайди та завдання звертають увагу на питання:

• що відбувалося в Україні у 1932–1933 роках;
• чому трагедія стала можливою;
• які наслідки вона мала для українського суспільства;
• чому важливо зберігати пам’ять;
• як передавати історичну правду наступним поколінням.

Український інститут національної пам’яті зазначає, що серед ключових чинників Голодомору були надмірні хлібозаготівельні плани, вилучення зерна, політика колективізації та розкуркулення; наприкінці 1932 — на початку 1933 року голод набув особливо руйнівних форм.

Геноцид українського народу 1932–1933 років

В українському законодавстві Голодомор 1932–1933 років визнано геноцидом Українського народу. Це визначено Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», ухваленим 28 листопада 2006 року.

Тема геноциду українського народу 1932 1933 років може бути розглянута на уроці через історичні документи, свідчення, фотографії та факти, які допомагають учням зрозуміти масштаб трагедії.

У 2022 році Європейський парламент також визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу, посилаючись, зокрема, на політику конфіскації зерна та обмеження можливості людей залишати охоплені голодом території.

Причини Голодомору 1932–1933 років

Одне з важливих завдань під час вивчення теми — зрозуміти причини Голодомору 1932–1933 років.

Учням важливо показати, що йдеться не просто про нестачу продовольства. У навчальному матеріалі можна розглядати колективізацію, вилучення зерна, блокування населених пунктів, тиск на селянство та політику радянської влади.

Робочий аркуш із комплекту спеціально побудований навколо причин і наслідків: учні встановлюють відповідність між колективізацією, вилученням зерна, блокадою сіл, голодом і замовчуванням правди.

Такий формат допомагає перетворити складну історичну тему на послідовне дослідження причинно-наслідкових зв’язків.

Наслідки Голодомору для України

Окрема увага приділяється наслідкам Голодомору для демографії України та суспільства загалом.

У презентаційних матеріалах порушується питання кількості жертв. На одному з інформаційних блоків наведено широкий діапазон оцінок — від 3 до 7 мільйонів загиблих від голоду. Для навчального заняття це можна використати як привід пояснити учням, чому демографічні оцінки історичних трагедій можуть відрізнятися залежно від методики дослідження та джерельної бази.

Важливо також говорити не лише про цифри, а про людський вимір трагедії — долі родин, дітей, селян, цілих громад.

Фотодокази Голодомору в Україні та історичні матеріали

Візуальна складова є однією з важливих особливостей цього комплекту.

Презентація використовує ілюстрації та малюнки до Дня пам’яті голодомору, історичні фотографії, образи українського села, колосків, свічок, пам’ятників та символів пам’яті.

Фотографії дозволяють запропонувати учням дослідницьке завдання: уважно розглянути світлину, описати побачене, визначити емоції та сформулювати, чому історичні візуальні джерела важливі для пам’яті.

Саме така робота представлена і в робочому аркуші до Дня пам’яті жертв Голодомору.

Інфографіка Голодомор 1932–1933: факти, питання та завдання

Матеріал поєднує інформаційні блоки з практичними завданнями. Учні можуть:

• доповнювати речення;
• встановлювати відповідність;
• визначати правильні та неправильні твердження;
• аналізувати історичну фотографію;
• пояснювати символи пам’яті;
• створювати власне гасло;
• розмірковувати про значення пам’яті сьогодні.

Такий підхід робить інфографіку про Голодомор 1932 1933 не просто джерелом інформації, а основою для активної роботи учнів.

Символи пам’яті жертв Голодомору

Окреме місце у комплекті займають символи пам’яті.

Одним із центральних образів є свічка пам’яті жертв Голодомору. Вона стала важливим символом скорботи та вшанування загиблих.

У матеріалах також використано:

• житні колоски;
• чорну стрічку;
• свічку;
• калину;
• синьо-жовті кольори;
• образи пам’ятників;
• українську символіку;
• книги та образ історичної пам’яті.

Такі символи представлені не лише в презентації, а й у додаткових матеріалах — наклейках, закладках, браслетах та плакаті.

Акція «Запали свічку пам’яті»

Тему «Запали свічку пам’яті» можна використати як частину шкільного заходу до Дня пам’яті жертв голодоморів.

Свічка у вікні або запалена свічка під час хвилини мовчання допомагає створити простір для тихого вшанування пам’яті загиблих.

У комплекті цей символ послідовно повторюється на презентації, листівках, наклейках, закладках і браслетах.

Для класної години можна поєднати перегляд презентації, хвилину мовчання, виконання завдань та невеликий символічний елемент із матеріалів набору.

Жито, чорна стрічка та інші символи Голодомору

Колоски жита є одним із наскрізних візуальних мотивів комплекту. Вони використані на плакаті, браслетах, наклейках, закладках та інших матеріалах.

Чорна стрічка також використовується як символ скорботи.

Окреме завдання робочого аркуша пропонує учням визначити значення символів — свічки, колосків та квітів. Це допомагає перейти від простого сприйняття зображень до їхнього осмислення.

П’ять колосків: закон та історичний контекст

Запит «п’ять колосків закон історія» часто зустрічається під час пошуку матеріалів про Голодомор. Цю тему можна розглядати як окремий історичний блок про репресивну політику радянської влади та законодавство, пов’язане із захистом соціалістичної власності.

У межах шкільного уроку важливо подавати її не ізольовано, а в контексті загальної політики хлібозаготівель, вилучення продовольства та репресивних заходів.

Свідчення очевидців та пам’ять поколінь

Вивчення Голодомору неможливе без розмови про свідчення очевидців та спогади.

Особисті історії допомагають побачити за статистикою конкретних людей і родини. Саме тому важливо не лише запам’ятати дати й цифри, а й зрозуміти людський вимір трагедії.

Тема Книги пам’яті жертв Голодомору також може стати основою для дослідницької роботи учнів — пошуку інформації про родини, населені пункти та людей, які пережили трагедію або стали її жертвами.

Джеймс Мейс, Рафаель Лемкін і дослідження Голодомору

Для поглибленого уроку можна звернутися до постатей, пов’язаних із дослідженням і міжнародним осмисленням Голодомору.

Серед них — Джеймс Мейс, дослідник Голодомору та координатор роботи над усними свідченнями, а також Рафаель Лемкін, автор концепції геноциду, який розглядав український голод у контексті знищення української нації.

Такі персоналії допомагають розширити тему за межі одного уроку та показати, як історична пам’ять формується завдяки дослідженням, документам і свідченням.

Розсекречені архіви про Голодомор

Тема розсекречених архівів про Голодомор може стати додатковим напрямом дослідницької роботи.

Документи, постанови, статистичні матеріали, листування та інші архівні джерела допомагають історикам реконструювати події 1932–1933 років.

Для учнів це хороший приклад того, як працює історичне дослідження: історик не просто переказує події, а аналізує джерела, порівнює свідчення та встановлює причинно-наслідкові зв’язки.

Міжнародне визнання Голодомору геноцидом

Окремий напрям пошуку — які країни визнали Голодомор геноцидом.

Це питання можна використати для дослідницького завдання: учні можуть створити власну таблицю або карту міжнародного визнання та порівняти рішення різних держав і міжнародних інституцій.

Європейський парламент у грудні 2022 року визнав Голодомор геноцидом українського народу.

Також Закон України 2006 року визначає Голодомор 1932–1933 років як геноцид Українського народу.

Матеріали для уроку пам’яті жертв Голодомору

Комплект створений таким чином, щоб учитель міг провести не просто інформаційний урок, а повноцінний урок пам’яті жертв голодомору.

До набору входять:

• презентація;
• робочий аркуш А4;
• плакат для друку на А2;
• наклейки;
• браслети пам’яті;
• закладки для книг;
• сертифікат учасника виховного заходу;
• матеріали для поширення та вшанування пам’яті.

Робочий аркуш містить сім різних завдань: доповнення речень, встановлення відповідності, перевірку тверджень, аналіз світлини, роботу із символами пам’яті, створення гасла та рефлексію.

Зразок сертифіката учасника виховного заходу, присвяченого Дню пам’яті жертв Голодомору

Прев’ю робочого аркуша формата А4 з практичними завданнями для учнів до Дня пам’яті жертв Голодомору.

Плакат до Дня пам’яті жертв Голодомору

Плакат до Дня пам’яті жертв Голодомору призначений для оформлення класу, коридору, бібліотеки або тематичної виставки.

Він містить великий заголовок «Голодомор 1932–1933», тематичні візуальні образи, блоки з інформацією та підсумковий заклик до пам’яті.

Формат А2 дозволяє використовувати його як центральний елемент тематичної зони.

Наклейки, браслети та закладки до Дня пам’яті

Для активнішого залучення школярів до заходу створені тематичні наклейки до Дня пам’яті Голодомору, браслети пам’яті та закладки для книг.

На них використані короткі пам’ятні фрази, колоски, свічки, українські кольори, образи пам’ятників та інші символи.

Ці матеріали можна використовувати під час класної години, тематичної виставки, шкільної акції або заходу з поширення інформації про історичну пам’ять.

Сертифікат учасника виховного заходу

У комплекті передбачено сертифікат учасника виховного заходу, присвяченого Дню пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років.

Сертифікат може стати символічним завершенням тематичної години або шкільної пам’ятної акції.

Сценарій заходу до Дня пам’яті жертв голодоморів

Набір можна використовувати як основу для сценарію заходу до Дня пам’яті жертв голодоморів.

Наприклад, захід можна побудувати за такою логікою:

1. вступне слово вчителя;
2. перегляд презентації;
3. обговорення причин і наслідків;
4. робота з історичними фотографіями;
5. виконання робочого аркуша;
6. обговорення символів пам’яті;
7. хвилина мовчання;
8. запалення свічки пам’яті;
9. творча рефлексія;
10. завершення заходу та вручення сертифікатів.

Таким чином один комплект можна адаптувати під урок, виховну годину або окремий шкільний захід.

День пам’яті жертв голодомору — готовий меганабір для школи

Цей матеріал поєднує презентацію, робочі матеріали та візуальне оформлення, тому вчителю не потрібно окремо шукати картинки, плакати, завдання чи символіку для проведення тематичного заходу.

Візуальна концепція всього набору витримана в єдиному стилі: пшеничні колоски, свічка, чорна стрічка, синьо-жовті акценти, історичні фотографії, образи пам’яті та українські символи.

Головна ідея проходить через усі матеріали: пам’ятаємо, цінуємо, зберігаємо правду та передаємо пам’ять наступним поколінням.

Для кого підійде матеріал

Комплект буде корисним для:

• учителів історії України;
• учителів громадянської освіти;
• класних керівників;
• педагогів-організаторів;
• бібліотекарів;
• учителів початкової та середньої школи;
• закладів освіти, які проводять пам’ятні заходи;
• організаторів тематичних виставок.

Матеріали можна адаптувати для різного віку, змінюючи глибину пояснення історичних подій та формат обговорення.

Пам’ять як відповідальність

День пам’яті жертв голодомору — це не лише дата в календарі. Це можливість поговорити з учнями про історичну правду, людську гідність, відповідальність і значення пам’яті.

Комплект допомагає провести таку розмову через презентацію, історичні образи, практичні завдання, роботу з фотографіями, символи пам’яті та творчу рефлексію.

«Пам’ятаємо. Цінуємо. Будемо краще майбутнє» — саме ця ідея об’єднує презентацію та додаткові матеріали.