«Ой на горі та й женці жнуть» народна козацька пісня. Відображення життя й побуту козаків, їхньої героїчної вдачі. Поєднання громадянських і родинних мотивів, емоційна наснаженість, художня образність. — Презентація (7 клас НУШ)
| Предмет | Українська література |
|---|---|
| Клас | 7 клас |
| Тип матеріалу | Презентація |
| Кількість слайдів | 17 |
| Автор | Znai.info |
«Ой на горі та й женці жнуть» (7 клас НУШ). Готова презентація: героїчна вдача козаків, етнокод (люлька, тютюн), аналіз Дорошенка й Сагайдачного, марш і ДЗ.
25,00 грн
Урок української літератури у 7 класі НУШ: Народна козацька пісня «Ой на горі та й женці жнуть» — Дзеркало козацької душі, героїчна вдача та етнографічний код
Опанування перлин козацького фольклору в 7 класі Нової української школи (НУШ) посідає центральне місце у формуванні патріотизму, національної самосвідомості та естетичного смаку школярів. Навчально-методичний комплект ««Ой на горі та й женці жнуть» народна козацька пісня. Відображення життя й побуту козаків, їхньої героїчної вдачі. Поєднання громадянських і родинних мотивів, емоційна наснаженість, художня образність» пропонує висококласну, мультимедійно насичену розробку для проведення уроку української літератури.
Ця розробка дозволяє не просто прочитати текст пісні, а розкласти його на глибокі літературознавчі, історичні та психологічні складові: проаналізувати поєднання мирного та військового світів, розкодувати етнографічні символи та збагнути велич козацького вибору між особистим щастям і захистом рідної землі.
Двополярність художнього простору: Паралелізм миру та війни
Центральним комбінованим прийомом початку пісні є художній паралелізм та антитеза, які вибудовують два контрастні, але невіддільні виміри одного життя:
-
Світ миру (на горі): «Ой на горі та й женці жнуть…». Це абсолютний символ мирної хліборобської праці, родинного затишку, життєдайного творення й спокою.
-
Світ війни (під горою/в долині): «А долиною козаки йдуть…». Це символ постійної тривоги, військової небезпеки, похідного життя та суворого обов’язку.
Завдяки цьому паралелізму учні доходять важливого висновку: мирна праця женців на горі можлива лише тому, що в долині крокують сили, які зі зброєю в руках захищають рідну землю.
Матриця історичних постатей: Дорошенко, Сагайдачний та Хорунжий
Пісня майстерно моделює збірний міфологізований образ ідеального козацького війська, поєднуючи постаті діячів різних епох:
-
Петро Дорошенко (Авангард): «Попереду Дорошенко ведет своє військо…». Він уособлює рішучість, міць, ідеальну військову виправку та нестримну силу наступу. Народний епітет «хорошенько» передає захоплення дисципліною та впевненістю полководця.
-
Серце строю (Хорунжий та кінь): Посередині строю рухається хорунжий із прапором (хороугвою) — візуальний та духовний орієнтир війська. Його вершник сягає вороненького коня, який для козака є не просто засобом пересування, а вірним побратимом і невіддільною частиною лицарської ідентичності.
-
Петро Конашевич-Сагайдачний (Ар’єргард): «А позаду Сагайдачний…». Геніальний strategist і реформатор уособлює мудрість, гіркий досвід та захист тилів.
Поєднання громадянських і родинних мотивів: Драма козацького вибору
Найгостріший морально-етичний конфлікт виникає навколо докору молодих козаків Сагайдачному про те, що він «проміняв жінку на тютюн та люльку».
Розробка розкриває два пласти цього мотиву:
-
Народний гумор та самоіронія: звинувачення звучить як бадьорий жарт, що дозволяє козакам долати страх і зустрічати небезпеку зі сміхом.
-
Громадянська самопожертва: відповідь Сагайдачного («Мені з жінкою не возитися…») свідчить не про зневагу до родини, а про свідому відмову від власних інтересів і затишку заради виконання святого обов’язку перед Україною.
Етнографічний код пісні та анатомія художнього тексту
Презентація аналізує ключові образи-символи, що утворюють етнокод твору:
-
Люлька: символ козацької душі, чоловічого побратимства та незалежності.
-
Тютюн: супутник у довгих походах, елемент традиційного ритуалу обдумування військових стратегій.
-
Вогонь: символ життєвої енергії, запалу боротьби та майбутньої битви.
Серед художніх засобів виділено використання літот та пестливих слів («кониченько», «хорошенько»), які демонструють глибоку ніжність народу до своїх суворих воїнів, а також чіткий маршовий ритм, який згодом став основою легендарного «Запорозького маршу» Євгена Адамцевича.
Диференційоване домашнє завдання
Урок завершується підсумковою вправою «Мікрофон» та трьома рівнями домашнього завдання:
-
Базовий рівень: вивчити напам’ять 3-4 куплети пісні та навчитися виразно їх декламувати.
-
Дослідницький рівень: створити порівняльну таблицю або діаграму Венна для образів Дорошенка та Сагайдачного.
-
Творчий рівень: написати есе-роздум «Що взяв би із собою сучасний захисник замість тютюну та люльки?».
Цей комплекс гарантує проведення висококласного, патріотичного та глибокого уроку в 7 класі НУШ.
Якісні
матеріали
Перевірено педагогами
Готова до використання
Миттєве завантаження
Підходить для НУШ
Відповідає вимогам



Відгуки
Відгуків немає, поки що.